Заговорений Путін чекає змови

З огляду на той факт, що на євразійському просторі за останні 25-30 років стався цілий ряд революцій, в яких були повалені різноманітні диктаторські режими, то Путіна можна вважати лідером, «заговореним» від подібних неприємностей. Але спроба перевороту за участю силових відомств в Туреччині служить Путіну сигналом, що подібне може незабаром трапитися і в Росії.


Ердоган і Путін мають величезні рейтинги довіри серед простого населення, але ось елітам цих держав політика диктаторів може не подобатися. У Туреччині, яка за 15 років зробила величезний економічний ривок у розвитку, силові еліти з оточення Ердогана все-таки зробили спробу повалення чинного президента. Путін чудово розуміє, що російські політичні еліти можуть зробити те ж саме. З цієї причини після турецького перевороту російський президент вдався до масових кадрових перестановок в окремих відомствах і регіонах РФ.

Переворот в Туреччині не відбувся з тієї причини, що в найвідповідальніший момент за призовом Ердогана на вулиці міст вийшов середній клас і селяни, які підтримують політику президента. Чи можливо, що в разі перевороту в Росії на вулиці вийшли б мільйона простих росіян в підтримку свого президента? Рейтинги популярності Путіна кажуть в його підтримку, але ця інформація подається самою владою, і перевірити її на ділі може лише революційна ситуація в РФ.

На які групи російського суспільства в разі змови може розраховувати і спиратися Путін?

Згідно з рейтингами і опитуваннями найбільше в народному середовищі Путіна підтримують представники бюджетної сфери. Але роблять це бюджетники, як за радянських часів, за вказівкою свого начальства. У випадку держперевороту, частина представників бюджетної сфери може вийти на вулиці за вказівкою, але революція не буде постановочним мітингом із заздалегідь намальованими плакатами на честь Путіна. Представники російського бізнесу, який Путін практично задушив, як розсадник інакомислення і свавілля, в момент революції виступить проти диктатора. Люди, які вміють заробляти незалежно від держави, просто ненавидять путінську систему, дуже схожу на радянську, де бізнесмена називали фарцовщиком або спекулянтом. У цьому плані два українських Майдани показали, що революцію активно підтримували освічені люди з вищою освітою, більшість з яких приватні бізнесмени.


Питання полягає в тому, куди в разі змови або революції можуть долучитися російські олігархи. Чимало лояльних до Путіна олігархів в стилі радянських часів, відіграють роль директорів держпідприємств, які заробляють на подачках уряду у вигляді держзамовлень. Частина російських олігархів, які не підтримували політику Путіна, пішли в тінь, виїхали закордон. Але зміна влади може дати їм непоганий шанс розвивати свій бізнес зовсім в інших масштабах. Ті олігархи, які годуються з рук президента РФ, зараз підпадають під вплив серйозних санкцій, тому як за радянських часів, не можуть від душі витрачати свої капітали собі в задоволення. Отримувати моральне задоволення від витрати своїх грошей російські олігархи звикли на заході. Зараз вони цього робити не можуть, але в таємниці мріють про часи, коли могли вільно їздити в ЄС, купувати там нерухомість, середньовічні замки, і навіть цілі острови.

Про те, що російські політичні «еліти» давно готові «здати» Путіна в обмін на можливість вільно користуватися своїми капіталами, не раз повторював військово-політичний експерт і прихильник Путіна - Ігор Гіркін. По суті «свита» Путіна складається з лояльних олігархів, губернаторів і керівників силових відомств, які не можуть  зважитися відкрито висловити свій протест «хазяїну», але в разі революції можуть з легкістю «злити» свого царя, який зробив з багатих людей заручників своїх забаганок.

Ось і виходить, що на відміну від Ердогана, в разі змови або революції, Путіну не буде на кого покластися. Російський лідер вже давно набрид багатьом верствам суспільства. Як убезпечити себе в разі змови, Путіну зараз може підказати турецький президент Ердоган. Ось тільки турецьке суспільство за своїм внутрішнім устроєм дуже сильно відрізняється від сучасної Росії.

Свого часу Михайло Горбачов, який своїми невмілими реформами розвалив СРСР, після путчу ГКЧП мирно пішов у відставку. Чи має Путін бажання і можливість добровільно піти з політичної арени? Сам російський президент якось прорік, що залежність від влади - найбільша з існуючих. Історія показує, що практично жоден диктатор добровільно з політичної арени ще не йшов.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Петро Порошенко: «Ніякої корупції в Україні не існує. Крапка!»

ОТВЕТ ЖЕНЩИНЕ, КОТОРАЯ НАПИСАЛА МУЖУ НА ВОЙНУ О ТОМ, ЧТО УШЛА К ДРУГОМУ

Сдирание кожи с продажного судьи